Законопроєкт №9363: «цифрова революція» чи посилення обмежень для боржників?

20 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №9363, який уряд подає як «цифрову революцію» виконавчого провадження й суттєву реформу для іноземних партнерів. По суті ж документ здебільшого відтворює раніше запропоновані підходи й переважно посилює обмеження прав боржників, а не цифровізує процес.

Ключова зміна

Ключова зміна — повернення норми, за якою нотаріуси та реєстратори відмовляють у реєстраційних діях щодо майна особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників. Така заборона містилася у первинній редакції Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII, але була скасована у 2018 році Законом №2475-VIII («чужих дітей не буває»). Тепер її пропонують відновити, доповнивши блокуванням операцій у державних реєстрах та інших інформаційних системах.

Замість індивідуального «арешту майна» законопроєкт вводить ширше «звернення стягнення», що фактично блокує відчуження всього майна боржника незалежно від розміру вимог. Це створює ризики порушення принципу співмірності: коли для погашення боргу достатньо одного активу, обмеження поширюватимуться на всі. Запропонований «автоматичний» механізм зняття обмежень після сплати боргу стосується лише коштів та електронних цінних паперів; рухоме й нерухоме майно залишаться під обтяженнями, що зберігає простір для зловживань на етапі їх зняття.

Головне науково-експертне управління слушно зауважує: назва проєкту не відповідає змісту — цифровізація не розкрита ані термінологічно, ані інструментально. Позитивом можна вважати обов’язкове підключення банків і небанківських установ до АСВП, але це радше точкове вдосконалення, ніж системна реформа.

Що реально цифровізує

Зміст №9363 вибірково запозичує ідеї з №5660 «Про примусове виконання рішень», прийнятого за основу 14.07.2021, який передбачає комплексне оновлення моделі примусового виконання (розширення повноважень приватних виконавців, цифровізація процесу, нові підходи до звернення стягнення тощо) та заміну чинного Закону «Про виконавче провадження». Позиція профільного комітету ВР від 05.12.2023 також окреслює ширший порядок денний: зрівняння повноважень державних і приватних виконавців, перегляд державних гарантій і мораторіїв, ефективні інструменти виявлення активів, виконання немайнових рішень, стимули до добровільної сплати та посилення ролі інформаційних систем. Із цього переліку №9363 фактично просуває лише останній пункт — і то частково.

Реальна цифровізація мала б означати перехід проваджень у електронну форму, автоматичну фіксацію ознайомлення сторін із матеріалами, повноцінний е-документообіг із юридично значимою автентифікацією, безперервний автоматичний моніторинг активів і доходів боржника через АСВП. Показовим орієнтиром є литовська PLAIS, що централізовано накладає та знімає обмеження на кошти у всіх фінансових установах і водночас автоматично захищає мінімальні суми для базових потреб боржника.

Висновок

З огляду на вимоги Меморандуму з ЄС (2020) та Плану Ukraine Facility, просування комплексної моделі слід очікувати в межах Закону України №5660 «Про примусове виконання рішень». Натомість №9363 — це радше крок по колу з посиленням загальних обмежень для боржників і обмеженою технічною модернізацією. Називати його «цифровою революцією» або виконанням міжнародних зобов’язань некоректно.