Законопроєкт №9363 про цифровізацію виконавчого провадження: що він змінює і чому двічі провалився в Раді

Законопроєкт №9363 представляли як «цифровізацію» виконавчого провадження і крок до виконання зобов'язань перед ЄС. Але двічі протягом 2025 року Верховна Рада не змогла ухвалити його в другому читанні, а критики — включно з Головним науково-експертним управлінням апарату самої Ради — вважають, що назва документа не відповідає його реальному змісту. Розберемо, що там написано і чому це викликало таку дискусію.

Поточний статус: двічі відхилений, подальша доля неясна

Законопроєкт подало до Верховної Ради Кабінет Міністрів України, ухвалено в першому читанні 20 листопада 2024 року. Профільний Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував ухвалити його в другому читанні та в цілому — ця рекомендація датується періодом до травня 2025 року. Але подальший шлях виявився не лінійним:

Достовірного підтвердження про подальші голосування після серпня 2025 року знайти не вдалося. Це не означає, що законопроєкт точно «мертвий» — доля відхилених у другому читанні законопроєктів залежить від подальших процедурних кроків, і статус варто перевіряти безпосередньо на офіційній картці законопроєкту №9363 на сайті Верховної Ради — там видно всі етапи розгляду, включно з результатами голосувань, висновки комітетів і повний текст документа. Ця стаття свідомо не називає жодного «наступного заходу» до ухвалення, оскільки на момент підготовки матеріалу підтвердженої інформації про нього немає.

Ключова зміна: обмеження для боржників з ЄРБ

Одна з центральних ідей документа — розширити обмеження для осіб, внесених до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ), на реєстраційні дії з майном, включно з блокуванням операцій у державних реєстрах та інших інформаційних системах. Подібні за духом обмеження для нотаріусів і державних реєстраторів згадувались ще в первинній редакції Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII 2016 року; наскільки саме змінювався обсяг цих обмежень у наступні роки і що конкретно «відновлює» чи розширює законопроєкт №9363 порівняно з чинною практикою — питання, яке варто перевіряти безпосередньо за порівняльною таблицею до законопроєкту, а не за переказом сторонніх джерел.

«Звернення стягнення» замість «арешту майна»

За описом профільних юристів, які коментували законопроєкт, він пропонує прибрати з Закону «Про виконавче провадження» саме поняття «арешт майна», замінивши його терміном «звернення стягнення» — логіка полягає в тому, що коли особі з реєстру боржників блокують можливість відчуження будь-якого майна автоматично (через сам факт перебування в реєстрі), окрема постанова виконавця про арешт конкретного майна начебто стає зайвою.

Критики цього підходу, зокрема представники приватних виконавців, вказують на ризик порушення принципу співмірності: якщо для погашення боргу вистачило б одного активу, автоматичне блокування все одно поширюватиметься на все майно боржника без індивідуальної оцінки ситуації виконавцем. Це оцінна позиція учасників дискусії навколо законопроєкту, а не встановлений судом чи законом висновок.

Заявлені позитивні цілі — для балансу

Було б однобічно згадувати тільки критику. На етапі розгляду профільний комітет і автори виділяли серед заявлених цілей законопроєкту: автоматизований арешт коштів боржника (аналог механізму, який використовує згадувана нижче литовська система), взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами та розширення функціоналу Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП). Автоматизований арешт коштів, зокрема, — це саме той напрямок, у якому критики визнають прогрес, навіть загалом негативно оцінюючи законопроєкт.

Чи це справді «цифровізація»

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку зазначало, що назва законопроєкту не враховує головного: його положення здебільшого спрямовані на обмеження прав боржника в розпорядженні майном, коштами й цінними паперами у зв'язку з внесенням до Єдиного реєстру боржників, а не на цифровізацію процесу як таку.

Реальна цифровізація мала б означати повний перехід проваджень у електронну форму, автоматичну фіксацію ознайомлення сторін із матеріалами справи, повноцінний електронний документообіг із юридично значущою автентифікацією та безперервний автоматичний моніторинг активів і доходів боржника через АСВП. Орієнтиром тут часто називають литовську систему PLAIS, яка централізовано накладає й знімає обмеження на кошти у всіх фінансових установах і водночас автоматично захищає мінімальну суму, необхідну боржнику для базових потреб.

Як це співвідноситься з іншим законопроєктом — №5660

Зміст №9363 частково перетинається з ідеями законопроєкту №5660 «Про примусове виконання рішень», ухваленого за основу ще 14.07.2021 і покликаного повністю замінити чинний Закон «Про виконавче провадження». №5660 передбачає значно ширший пакет змін: зрівняння повноважень державних і приватних виконавців, перегляд державних гарантій і мораторіїв, ефективні інструменти виявлення активів, механізми виконання немайнових рішень і стимули до добровільної сплати боргу. Чи актуальний цей законопроєкт станом на 2026 рік і на якій він стадії — окреме питання, яке варто перевірити окремо, перш ніж робити висновки про те, звідки реально варто очікувати комплексної реформи.

Комплексна модель у цій сфері передбачена й вимогами Меморандуму з ЄС 2020 року, за яким Кабінет Міністрів зобов'язався не пізніше 1 січня 2024 року подати законопроєкт про повне зрівняння повноважень приватних і державних виконавців, а також планом Ukraine Facility.

Висновок

Законопроєкт №9363 називають «цифровою революцією» здебільшого у власній риториці уряду — критики, зокрема представники Асоціації приватних виконавців, вважають, що документ радше посилює контроль над боржниками й повторює вже відомі підходи, ніж дає системну цифрову реформу. Це позиція критиків, яку варто сприймати саме як одну зі сторін дискусії, а не як остаточний висновок. Те, що документ двічі не набрав голосів у Раді протягом 2025 року, — підтверджений факт; те, чи буде він ухвалений у якомусь вигляді пізніше, — відкрите питання.

Перевірити, чи внесені ви до Єдиного реєстру боржників за чинним, вже діючим законодавством, можна безкоштовно на офіційному порталі Мін'юсту або зручніше — через сервіс перевірки боржників на InfoCheck.

Стаття описує зміст законопроєкту на основі його тексту та відкритих коментарів профільних юристів і має ознайомчий характер. Законопроєкт не є чинним законом — жодні обмеження з нього поки що ні на кого не поширюються. Актуальний статус розгляду завжди перевіряйте на офіційній картці законопроєкту за посиланням вище.