На яке майно НЕ можна звернути стягнення

Поширений страх боржника — що виконавець може забрати геть усе: рахунок, зарплату, квартиру, навіть особисті речі. Насправді закон захищає певний мінімум — і майна, і доходів, без яких людина не може існувати. Розберемо, що саме не підлягає стягненню за Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормами.

Кошти, на які закон не дозволяє звертати стягнення

Стаття 73 закону наводить перелік виплат, недоторканних для виконавця незалежно від суми боргу — серед них:

Цей перелік не варто вважати абсолютно закритим: стаття прямо відсилає й до інших видів виплат, недоторканних за окремими законами — зокрема законодавством про соціальні виплати, допомогу внутрішньо переміщеним особам, виплати військовослужбовцям. Тобто конкретний перелік захищених виплат ширший за пряме перерахування в одній статті.

Окремо стаття 72 встановлює часткову недоторканність: певні види соціальних і страхових виплат можуть стягуватись лише за обмеженим колом вимог — насамперед аліменти, відшкодування шкоди від каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, і втрата годувальника. У решті випадків такі виплати недоторканні. Перелік конкретних видів виплат, які підпадають під цю часткову недоторканність, варто звіряти з чинною редакцією статті — він періодично уточнюється.

Захищена частина зарплати й пенсії — і окремо арешт рахунку

Тут працюють два різних механізми, які важливо не плутати.

Обмеження при виплаті доходу. Коли зарплату, пенсію чи стипендію виплачує роботодавець чи Пенсійний фонд, стаття 70 закону обмежує розмір відрахувань, які можна утримати з кожної виплати: загальне правило — до 20% доходу за звичайними стягненнями, сукупно за кількома виконавчими провадженнями — до 50%, а за вимогами про аліменти, відшкодування шкоди здоров'ю чи втрату годувальника межа піднімається аж до 70%.

Арешт коштів на банківському рахунку. Це окремий механізм, який діє інакше: якщо на рахунок боржника накладено арешт, для нього передбачено власний захист мінімуму на життя — боржник може подати виконавцю заяву й користуватися коштами з арештованого рахунку в межах двох мінімальних заробітних плат на місяць. Крім того, закон прямо забороняє накладати арешт на кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання — наприклад, на єдиному рахунку для сплати податків чи на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Майно, перелічене в додатку до закону

Закон окремо забороняє звертати стягнення на майно, зазначене в спеціальному Додатку — переліку речей, потрібних для нормального життя. Серед них:

Важливо про ФОП: фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями всім своїм майном як фізична особа, тож захист особистого майна з цього переліку поширюється на неї так само, як на будь-яку іншу людину. Різниця в тому, що майно, яке фактично використовується саме в підприємницькій діяльності (обладнання, товар, комерційний транспорт), під цей особистий імунітет не підпадає.

Єдине житло — при невеликому боргу, і в останню чергу

Це поширений міф навпаки: багато хто думає, що квартиру заберуть за будь-який борг. Насправді закон встановлює: якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (цей поріг піднімали з 10 до 20 мінімальних зарплат), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку під ним не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний шукати задоволення вимог за рахунок іншого майна.

Але захист стосується саме єдиного житла, а не будь-якої нерухомості — якщо у боржника кілька об'єктів, ця пільга не діє. Поріг прив'язаний до мінімальної зарплати, тож у гривневому еквіваленті він змінюється щороку разом з її розміром (орієнтовно 160 000–173 000 грн станом на 2026 рік — перед тим як покладатись на конкретну суму, звірте її з чинним на момент звернення розміром мінімальної зарплати).

Окремо варто знати загальний порядок черговості: закон вимагає спочатку звертати стягнення на грошові кошти боржника, і лише за їх недостатності — на інше майно. А серед іншого майна стягнення на нерухомість звертається в останню чергу, коли грошей і рухомого майна не вистачає. Боржник також має право сам запропонувати, яке саме майно реалізувати першим.

Окремо, для житла, оформленого в іпотеку як забезпечення валютного споживчого кредиту, тривалий час діє мораторій на примусове стягнення за Законом №1304-VII — за низкою вузьких умов (позичальник-фізособа, кредит саме в іноземній валюті від українського банку, житло — місце постійного проживання, обмеження за площею). Формально цей мораторій діє до набрання чинності окремим законом про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, а не продовжується автоматично раз у раз — тож перед тим як на нього покладатися, варто перевірити його чинну редакцію та те, чи не набрав чинності профільний закон про реструктуризацію.

Особливості воєнного стану

Перехідні положення закону містять окремі правила на період дії воєнного стану — зокрема щодо можливості боржника-фізособи звертатись до виконавця із заявою про визначення рахунку для видаткових операцій у межах двох мінімальних зарплат на місяць (той самий механізм, що згадано вище для арештованого рахунку), а також особливі підходи до майна на тимчасово окупованих територіях і територіях бойових дій. Ці норми деталізовані й час від часу уточнюються окремими законами, тож у конкретній воєнній ситуації варто звірятись з їхньою актуальною редакцією, а не покладатись на загальні правила мирного часу.

Що НЕ рятує від стягнення повністю

Захист не абсолютний, а нюансований. Вимоги про аліменти, відшкодування шкоди від каліцтва чи ушкодження здоров'я та втрату годувальника мають пріоритет у черговості розподілу коштів і вищу межу утримань із доходу (до 70% замість звичайних 20%) — і частково під ці вимоги можуть стягуватись навіть ті соціальні виплати, які за іншими вимогами недоторканні відповідно до статті 72. Але це не означає, що аліменти «скасовують» усі інші імунітети: виплати зі статті 73, поріг захисту єдиного житла і майно з Додатку залишаються захищеними і від аліментних вимог так само, як від будь-яких інших.

Часті запитання

«Чи можна забрати єдиний автомобіль боржника?»
Загального імунітету на автомобіль немає — виняток лише для авто, наданого людині з інвалідністю за медичними показаннями безоплатно чи пільгово.

«Чи захищена картка, на яку приходить зарплата?»
Звичайний поточний рахунок для отримання зарплати, пенсії чи стипендії не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання і не має автоматичного імунітету від арешту — захищений лише мінімум у межах двох мінімальних зарплат на місяць за заявою боржника.

«Чи діє захист єдиного житла завжди?»
Ні, лише коли сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат. За більшого боргу єдине житло теж може бути предметом стягнення — але лише в останню чергу, після коштів і рухомого майна.

Висновок

Закон захищає не все майно боржника, а конкретний перелік речей і виплат, необхідних для базового існування, встановлює окремі механізми для доходу й для банківського рахунку та окремий поріг захисту єдиного житла при незначних боргах. Аліментні вимоги й вимоги про шкоду здоров'ю мають пріоритет і вищі межі утримань, але це не «пробиває» весь захист одразу — більшість імунітетів працює навіть проти таких вимог.

Якщо ви боржник або стягувач і хочете розуміти, яке саме майно вже перебуває під арештом чи обтяженням, це можна перевірити через сервіс перевірки боржників на InfoCheck. А якщо йдеться про підстави, з яких взагалі виникло виконавче провадження, — детальніше про типові підстави стягнення читайте в окремому розборі.

Ця стаття має ознайомчий характер і не замінює консультацію юриста чи виконавця для конкретної ситуації. Номери статей, порогові суми й перелік захищених виплат періодично уточнюються законодавцем — перед тим як покладатись на конкретну деталь, звіряйте її з чинною редакцією закону.