Поставка агропродукції у 2025 році: як оновити договори та знизити ризики

Війна, цінова волатильність і євроінтеграція змінили підхід до поставок сільськогосподарської продукції. Щоб забезпечити передбачуваність і захист інтересів, умови договорів мають чітко управляти ризиками форс-мажору, непоставки та нових регуляторних вимог.

Форс-мажор: процедури вирішують результат

Після 2022 року кількість посилань на форс-мажор зросла, нині вона спадає, однак ризики бойових дій, логістичних блокад і санкцій зберігаються. Сучасна практика Верховного Суду акцентує: значення має не декларація форс-мажору, а дотримання процедур. У договорі варто чітко закріпити порядок повідомлення і підтвердження форс-мажору (строки, форма, докази) та правові наслідки їх недотримання; передбачити гнучкість виконання (зміна строків/місця, часткова поставка, призупинення) і межі дії форс-мажору, щоб запобігти зловживанням.

Що варто зафіксувати в договорі

• обов’язок повідомити у визначений строк і наслідки його пропуску;
• прийнятні способи підтвердження форс-мажору;
• алгоритм відновлення виконання після усунення перешкод.

Збитки за непоставку: «cover» можливий і в Україні

Коливання цін підштовхує до зривів форвардних контрактів і змушує покупців докуповувати товар у інших постачальників дорожче. У GAFTA/FOSFA механізми компенсацій зрозумілі. В українській юрисдикції переломною стала позиція Верховного Суду у справі № 911/683/21 (2023): дозволено стягувати різницю між договірною ціною і ціною «покриття», якщо договір прямо передбачає право покупця придбати замінний товар і вважає різницю збитками.

• право на «cover» і формулу розрахунку (ціна заміни − договірна);
• перелік документів-доказів (рахунки, акти, платежі, логістика);
• строки повідомлення та пред’явлення вимог.

Після скасування ГКУ: фокус на норми ЦКУ та відповідальність

З 28 серпня 2025 року господарські поставки регулюються виключно ЦК України (Закон № 4196-IX). Це означає відсутність 6-місячної «стелі» штрафних санкцій, застосування штрафної неустойки за ст. 624 ЦКУ у повному розмірі незалежно від збитків, а за прострочення грошового зобов’язання — пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (можна зменшити договором). Скасовано 20% «штраф» за неякісну продукцію з ГКУ. Позовна давність щодо якості — 1 рік (ст. 681 ЦКУ). У перехідний період 28.08.2025–27.08.2028 для частини організаційно-правових форм діють обмеження на значні правочини/заінтересованість за Законом про ТОВ/ТДВ (якщо статутом не встановлено інакше).

Експорт до ЄС і EUDR: комплаєнс із геолокацією

З 30 грудня 2025 року діє Регламент (ЄС) 2023/1115 (EUDR): товари (зокрема соя, ВРХ, пальмова олія, деревина, какао, кава, каучук), розміщені на ринку ЄС, мають бути «вільними від вирубки» (землі не вирубані після 31.12.2020). Порушення — ризик конфіскації, тимчасових заборон та штрафів до 4% річного обороту в ЄС.

• гарантії відповідності EUDR з обов’язковими геолокаційними даними ділянок;
• заяви про походження і ланцюг постачання;
• право відмови від приймання та відшкодування збитків у разі невідповідності.

Висновок

Сучасний договір поставки — це стисла й чітка інструкція з управління ризиками: процедурний форс-мажор, заздалегідь погоджений «cover», відповідальність у логіці ЦКУ та комплаєнс із EUDR для експорту. Така архітектура підвищує передбачуваність поставок і захищає позицію бізнесу у можливих спорах.